Луї Брайль: хто створив шрифт для незрячих
Луї Брайль — французький педагог, незрячий від п’яти років, який винайшов рельєфно-крапкове письмо, що тепер носить його ім’я. Він народився 4 січня 1809 року в Кувре поблизу Парижа і помер 6 січня 1852 року в Парижі. Шестикрапкову клітинку він створив ще учнем паризького інституту для незрячих, приблизно в п’ятнадцять років, а свій метод оприлюднив 1829 року.
Його винахід полягав не в тому, щоб письмо можна було читати дотиком: таке пробували й до нього. Головне те, що незряча людина змогла писати сама. До Брайля незрячий учень міг через силу прочитати те, що підготували зрячі, але не міг нічого записати самостійно. Саме тому шрифт Брайля вижив, а інші системи зникли.
Головне
- Народився 4 січня 1809 у Кувре, помер 6 січня 1852 у Парижі, у віці 43 років.
- У три роки поранив око в майстерні батька-лимаря; інфекція перейшла на друге око, і приблизно в п’ять років він повністю осліп.
- У десять років вступив до Королівського інституту для незрячої молоді в Парижі, де читали рельєфні латинські літери: їх можна було прочитати, але не написати.
- Узяв за основу крапкове письмо Шарля Барб’є — до 12 крапок на знак — і скоротив його до 6, бо дванадцять крапок не вміщуються під подушечкою пальця.
- Створив систему приблизно в п’ятнадцять років, оприлюднив її 1829, а друге видання вийшло 1837, з нотним записом від самого початку.
- За життя систему офіційно не прийняли. Інститут навіть заборонив її 1840 року, а запровадив лише 1854.
- 1952 року його прах перенесли до Пантеону в Парижі; руки залишилися в Кувре.
Дати
| Народження | 4 січня 1809, Кувре (Франція) |
| Смерть | 6 січня 1852, Париж, 43 роки |
| Причина смерті | Туберкульоз |
| Втрата зору | Нещасний випадок у три роки, повна сліпота приблизно в п’ять |
| Навчання | Королівський інститут для незрячої молоді в Парижі, з 1819 |
| Заняття | Викладач інституту, органіст і віолончеліст |
| Винахід | Тактильна клітинка з шести крапок, 64 комбінації |
| Публікація | 1829, друге видання 1837 |
| Офіційне визнання | 1854, через два роки після смерті |
| Пантеон | 1952, до сторіччя від дня смерті |
Як Луї Брайль утратив зір
Луї Брайль почав утрачати зір після нещасного випадку в три роки, 1812-го, у лимарській майстерні свого батька, Симона-Рене Брайля, у Кувре. Граючись інструментами, він поранив око шилом — гострим інструментом, яким проколюють шкіру. Рана загноїлася, інфекція перейшла на здорове око, і приблизно в п’ять років хлопчик зовсім осліп. Так це описує Музей Луї Брайля в Кувре, що міститься в його рідному домі.
Джерела розходяться в тому, яке око було поранене першим. Певна лише послідовність: одне око поранене, друге втрачене через інфекцію.
Що читали незрячі до шрифту Брайля
Луї Брайль вступив стипендіатом у лютому 1819 року, у десять років, до Королівського інституту для незрячої молоді в Парижі — школи, яку 1785 року заснував Валентен Гаюї, першої у світі школи для незрячих дітей. Там читали: метод Гаюї друкував рельєфні латинські літери на цупкому папері, і учень пальцем розпізнавав форму А чи Б.
| Обмеження методу Гаюї | Наслідок |
|---|---|
| Латинська літера — заокруглена форма, придумана для очей | Палець розпізнає її повільно й важко |
| Кожну сторінку друкували набором | Книжки були дорогі, величезні й важкі |
| Для рельєфу потрібен був друкарський прес | Учень не міг нічого написати сам |
Шарль Барб’є і дванадцятикрапкове письмо
1821 року до інституту потрапило крапкове письмо Шарля Барб’є де ла Серра. Замість того щоб відтворювати форму літер, воно передавало звуки крапками, видавленими на папері: до дванадцяти крапок на знак, у два стовпчики по шість. Грифелем і лінійкою незряча людина могла писати.
Але дванадцятирічний Брайль одразу помітив ваду: дванадцять крапок не вміщуються під подушечкою пальця. Щоб прочитати знак, треба було водити по ньому пальцем і рахувати крапки. А оскільки письмо передавало звуки, у ньому не було орфографії, розділових знаків і цифр.
Часто розповідають, що Барб’є придумав свою систему як військовий код, щоб читати накази вночі без світла. Сьогодні цю версію ставлять під сумнів: дослідниця Філіппа Кемпсі вважає, що Барб’є призначав її незрячим уже у своєму тексті 1815 року. Ми не беремо нічиєї сторони. Безсумнівна лише цифра: до дванадцяти крапок у Барб’є, шість у Брайля.
Від дванадцяти крапок до шести
Луї Брайль визначив шестикрапкову клітинку приблизно 1824 року, у п’ятнадцять років: два стовпчики по три крапки, 64 комбінації разом із порожньою клітинкою. Критерієм був дотик: клітинка з шести крапок повністю вміщується під подушечкою вказівного пальця й розпізнається одним дотиком.
| Письмо Барб’є | Клітинка Брайля | |
|---|---|---|
| Крапок на знак | До 12, два стовпчики по 6 | До 6, два стовпчики по 3 |
| Що передає | Звуки | Літери, цифри, розділові знаки |
| Орфографія | Неможлива | Можлива |
| Читання пальцем | Треба водити по знаку | Знак уміщується під пальцем |
Щодо віку джерела розходяться: більшість називає 1824 рік і п’ятнадцять років, деякі — 1825-й, шістнадцять; музей описує роботу від дванадцяти до шістнадцяти років. Ми пишемо «приблизно в п’ятнадцять».
Що він оприлюднив
Брайль оприлюднив свій метод 1829 року, у двадцять років. Французька назва говорить про спосіб писати крапками слова, музику й церковний спів: музика була в системі від самого початку. Брайль грав на віолончелі й органі та був органістом у паризьких церквах.
Друге видання 1837 року закріпило систему в нинішньому вигляді: прибрало риски, які перше видання ще змішувало з крапками, бо під пальцем риска й крапка плутаються.
Чому систему не прийняли за його життя
Систему офіційно не визнали, поки Луї Брайль був живий, і навіть заборонили в школі, де вона з’явилася.
1840 року новий директор інституту П’єр-Арман Дюфо заборонив шрифт Брайля; учні й далі користувалися ним потай. У лютому 1844 року, на відкритті нової будівлі школи, заступник директора Жозеф Ґаде публічно показав читання й письмо шрифтом Брайля, і система повернулася до школи. Та офіційно її прийняли лише 1854 року, через два роки після того, як Брайль помер від туберкульозу 6 січня 1852 року.
Пантеон і руки в Кувре
До сторіччя від дня смерті, 1952 року, прах Брайля перенесли до Пантеону в Парижі. Кувре хотіло зберегти щось від свого видатного сина: руки залишилися в урні в могилі в рідному селі. Те, що змінив Луї Брайль, — це саме те, що можна зробити руками.
Шрифт Брайля в Україні
За «Великою українською енциклопедією», першу в Україні друкарню книжок шрифтом Брайля відкрили в Одесі наприкінці XIX століття, коли надрукували твори Миколи Гоголя; на початку XX століття такі книжки друкували й у Кривому Розі, а українську версію абетки Брайля почали розробляти у 1920-х роках (ВУЕ).
Ім’я винахідника шрифтом Брайля — ⠇⠥⠹⠀⠃⠗⠁⠯⠇⠾. Усі 33 літери української абетки є в таблиці шрифту Брайля.
Поширені запитання
Скільки років було Луї Брайлю, коли він створив свою систему?
Приблизно п’ятнадцять. Найчастіше називають 1824 рік; деякі джерела — 1825-й, а музей у його рідному домі описує роботу від дванадцяти до шістнадцяти років. Метод він оприлюднив 1829 року, у двадцять.
Чому Луї Брайль осліп?
У три роки він поранив око шилом у майстерні батька. Інфекція перейшла на друге око, і приблизно в п’ять років він повністю осліп.
Чи скопіював Луї Брайль систему Шарля Барб’є?
Ні. Він виходив з ідеї Барб’є — писати опуклими крапками — і відкрито це визнавав. Решту він змінив: шість крапок замість дванадцяти, щоб клітинка вміщувалася під пальцем, і літери, цифри та розділові знаки замість звуків.
Де похований Луї Брайль?
У Пантеоні в Парижі, з 1952 року. Руки залишилися в Кувре на прохання мешканців.
Коли Всесвітній день Брайля?
4 січня, у день народження Луї Брайля. Генеральна Асамблея ООН проголосила його 2018 року, і його відзначають з 2019-го.